Пошук

«ЖІНКИ-ЛІДЕРИ – ДОСЯГНЕННЯ РІВНОПРАВНОГО МАЙБУТНЬОГО»- ТЕТЯНА ПОДЛЄСНА

Заступниця голови KHC з адміністративної діяльності та юридичних питань Тетяна Подлєсна взяла участь у циклі тренінгів «Жіночі освітні студії: майстерня лідерки» (цикл тренінгів для жінок-депутаток, які працюють в органах державної влади, місцевого самоврядування).

Команда Громадської організації «Громада Харкова» висловлює вдячність Українській Жіночій Демократичній Мережі, а також Олександрі Голуб (юристка, експертака з гендерної рівності, голова ГО «Гармонія рівних»), Інні Наливайко (піарниця, медіатренерка), Інзі Нагорній (актриса) за організацію та проведення даного заходу.

Перший день тренінгу був присвячений гендерним аспектам, адже для сьогоднішньої України актуальною є проблема стереотипного ставлення до представників різних статей, що проявляється під час відбору кандидатів на певні посади, в тому числі й керівні.


Для прикладу, Індекс Рейк'явіка оцінює ставлення до жіночого лідерства в країнах G7 (Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Великобританія і США), а також Індії, Кенії та Нігерії. Останнє опитування понад 20 тис. дорослих дало дивовижні й невтішні результати. Лише 38% людей у Японії сподобаються ідеї жінки-глави уряду або жінки-генерального директора великої компанії. В Нігерії і Кенії бали (зі 100) склали 62 для уряду та 56 в політиці. Середній бал G7 для уряду та політики був вищий і протягом останніх 3 років тримався досить стабільно — 78. Але це все ще далеко не бал 100, що означало б, що жінки та чоловіки вважаються однаково придатними для керівних посад.


Питання гендеру – це певна роль, яку на нас покладає суспільство. Помилково ототожнювати його з поняттям статі (являє собою біологічнуконструкцію). Правильне розуміння гендеру повинно передбачати наявність рівних умов для жінок і чоловіків у реалізації всіх прав людини та можливостей участі в політичному, соціальному та культурному розвитку, а також рівного користування його результатами.


Найпоширеніші приклади дискримінації пов’язані з процедурою працевлаштування, де існує ряд певних обмежувальних бар҆єрів. В апріорі існує закономірна тенденція про «необхідну кваліфікацію» тільки у чоловіків, у зв’язку з цим квота жінок на певних посадах є дуже низькою. Заважають стереотипи, які мають саме гендерну складову.


У сучасному законодавстві запроваджено гендерні квоти як тимчасовий захід з розрахунку на те, що суспільство звикне і це стане звичайною практикою. Подібне законодавство у європейських країнах себе повністю виправдало, то ж ми поки що перебуваємо в режимі очікування.


Слід відзначити, що до питання гендеру ми відносимо не тільки важіль жінка-чоловік, рівність прав та обов'язків, а й рівність можливостей. Тут слід наголосити на потребах і можливостях людей з фізичними вадами. Чи належним чином вони реалізуються (зручність пересування, доступ до різних служб і інфраструктурних об҆єктів і. т. д. )? Чи реалізується повною мірою гендерна складова в контексті рівних можливостей? Тому питання гендеру є значно ширшим, ніж суспільство звикло це сприймати, варто його розглядати під різним кутом зору.


Особливу увагу слід звернути на основні міжнародні нормативні-правові акти з даного питання (ратифіковані Україною): Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству; Конвенція ООН про політичні права жінок; Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок; Пекінська декларація, прийнята на четвертій Всесвітній конференції зі становища жінок 15 вересня 1995 року; Цілі сталого розвитку ООН (Ціль 5. Гендерна рівність).

Національне законодавство представлене такими базовими документами: ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» став основоположним нормативно-правовим актом, що спрямований на досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства та ліквідації дискримінації за ознакою статі; ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»; ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

На сьогоднішній день доцільним є створення депутатської групи з гендерних питань в структурі ОМС, що передбачає визначення уповноваженої особи з питань гендерної рівності в ОМС, визначення радників, консультативно-дорадчих органів. Це створює потенційні можливості для мережування з іншими групами, посилює позиції для отримання грантів, зміцнює авторитет, а також є перспективним кроком щодо приєднання до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад.

Відносно «свіжим» моментом є розробка Гендерного паспорту громади для гендерно-орієнтовного бюджетування. На рівні Мінфіну ці підходи вже застосовують при плануванні бюджету на наступний рік, що дозволяє враховувати гендерну складову.

Другий день тренінгу був присвячений комунікаціям та піару, що є важливим аспектом для публічної особи (жінки-лідера). Публічній особі необхідно формувати свій тренд.PR-компанія – це система, де всі складові міцно пов'язані між собою. Якщо ви не заповнюєте простір потрібною інформацією, то відповідна аудиторія заповнить цю проглину самостійно на свій розсуд.

Формування власного бренду передбачає такі складові: розумійте, чи готові ви до публічності; приготуйтеся бути собою; не бійтеся особистих історій; визначте свою експертність; придумайте свою емоцію; визначте три основних характеристики вашого бренду.

Особливо популярні на сьогодні соціальні мережі, адже це доступний і швидкий спосіб розказати про себе — велике охоплення, недороге просування, безоплатне користування, ви самі ними керуєте. Це важливі моменти, так як “театр начинается с вешалки”, так і знайомство з публічною особою починається з її соціальних сторінок.

Третій день було приурочено правильній побудові публічного виступу. Спікером були представлені основні правила «впливової промови» і зроблено дуже влучний висновок, що «з-за столу потрібно виходити трошки голодним» — чим менше — тим краще.

«Тож із впевненістю можна сказати, що жіноче лідерство — це світовий тренд, і Україна — частина цього світу. Я вірю, що в системі публічного управління України буде більше висококваліфікованих жінок» — підсумувала Тетяна Подлєсна.