Часто конфлікти в тому числі військові, мають культурне підґрунтя, тому наше прагнення це подолання розриву між культурами для досягнення миру, стабільності та розвитку.
"Культурне розмаїття є великою силою для інтелектуального, емоційного, морального, духовного життя людей економічного розвитку. Дуже часто трапляється так що надмірний захист національної самобутності створює загрозу для культур меншин, навіть сьогодні є держави, в яких релігія чинить шалений тиск на культуру, а головна трагедія, що практично у всіх країнах світу під впливом глобалізації зникають мови, втрачаються традиції." - прокоментувала Членкиня Правління ХОО "Громада Харкова" Людмила Нечипоренко причини за якими в 2001 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне різноманіття, а вже в грудні 2002 року ООН проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім'я діалогу та розвитку (World Day for Cultural Diversity for Dialogue and Development).
Лінгвістичне розмаїття є одним з важливих елементів культурного розмаїття. Завдяки мові продовжують жити традиції, вона пробуджує інтерес до пізнання світу і сприяє прояву поваги до нашого минулого і до планети, яку ми населяємо, і є елементом, що об'єднує людей незалежно від місця і часу їх проживання. В цей час, коли світ страждає від наслідків COVID -19, ситуація стала більш складною. Не працюють культурні установи та скасовуються культурні заходи тощо. Але у період соціального дистанціювання люди звертаються до культури, активно створюють контент в інтернеті, відзначається істотний зріст віртуальних відвідувань музеїв і галерей, за допомогою соцмереж проводяться віртуальні культурні заходи.
"Я впевнена що ця біда з пандемією, як і інші кризи що траплялися з людством раніше, призведе до відродження культури і появи різних нових форм". - підсумувала Людмила Нечипоренко
